ХОТІЛИ В СРСР
Дві тези, з якими навряд чи буде сперечатися хоч один "сепар":
1. "Мешканці Донбасу реалізували свої права і висловили свою думку, сходивши на референдум, а їм за це влаштували АТО".
2. Антиукраїнськи налаштовані мешканці Донбасу насправді хотіли не в ДНР, під владу польових командирів, і навіть не в Росію, якої фактично не знають - вони хотіли назад в СРСР. До дешевих продуктів (чомусь усі пам'ятають про ціни, але забули про вічний дефіцит) і високих, співставних із середніми зарплатами пенсій.
Не будемо казати про криваві сталінські часи, які вже мало хто пам'ятає. Давайте про часи Брєжнєва - бровастого персонажа з анекдотів. Коли не було вже ні війни, ні масових розстрілів і не було великих проблем з соціалкою.
Так от, як ви думаєте, що б за часів Брєжнєва зробили з тими, хто спробував би агітувати за проведення референдуму про внесення якихось змін у радянський устрій? (Про проведення такого референдуму навіть не кажу - це нереально). Або з тими, хто просто читав би або слухав подібну агітацію? Підказую: посадили б на багато років, і вийшли б вони інвалідами.
Що зробили б з тими, хто агітував би за відокремлення від СРСР якихось його частин? Підказую: стратили б за найтяжчою статтею: "измена Родине".
Що б зробили з мирними жінками, які наважилися б перекрити дорогу броньовичку з солдатами - байдуже навіть, куди солдати їдуть - може, їх ротний за горілкою послав. А якби жінки ще й віджали той броньовичок?
Пам'ятаєте, що зробили у Новочеркасську з беззбройними робітниками, які, вимагаючи підвищення зарплат, перекрили залізничну колію і спробували захопити адміністративні будівлі? Щоправда, це було не за "брєжнєвського застою"а за "хрущовської відлиги". Проти заворушників влаштували АТО з танками, загинули в тому числі присутні на демонстрації діти. Затриманих частково стратили, частково посадили на 10-15 років.
Дорогенькі ватники, ви ж туди, саме туди хотіли.
Їжте, не обляпайтесь.